Новини

  • IMG_5683

    Спортивні досягнення

    10.04.2013

    28-31 березня в Угорщині відбувся Чемпіонат Європи з панкратіону, на якому національну збірну України представляли троє буковинців, зокрема двоє з них є  студентами ...
    Читати далі...

Про університет

slider3

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — один із найстаріших класичних університетів в Україні.

Університет засновано 4 жовтня 1875 р. за указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа у складі теологічного, філософського та юридичного факультетів. Перший ректор — відомий учений і громадський діяч К. Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу науковці європейського та світового рівня: економіст Й. Шумпетер, юрист Г. Гросс, історик Р. Кайндль, славіст О. Калужняцький, мовознавець С. Смаль-Стоцький.

Після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918 році Університет до 1940 року вважався румунським вищим навчальним закладом.

У 1940 році після входження Північної Буковини до складу УРСР Університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання. У 1989 році Університетові присвоєно ім’я визначного буковинського письменника Юрія Федьковича, у 2000 році — надано статус національного.

Сьогодні в Університеті функціонує 16 факультетів: географічний, економічний, інженерно-технічний, іноземних мов, історії, політології та міжнародних відносин, комп’ютерних наук, образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, педагогіки, психології та соціальної роботи, прикладної математики, фізичний, філологічний, філософсько-теологічний, факультет біології, екології та біотехнологій, факультет фізичної культури та здоров’я людини, хімічний, юридичний і загально-університетська кафедра архітектури та будівництва.

pedfak Ãåðá_1 fizkylt inzmov istpol
  gerb_geo
filfak
ftf
 fkn
 fpm
fizfak itf gerb_bio_finish himfak
   

Підготовка майже 20 тисяч студентів здійснюється за 54 напрямами, 69 спеціальностями. Функціонує 87 кафедр.

Навчально-виховний процес та наукову роботу забезпечують 1200 викладачів: понад 100 докторів наук, професорів, більше 600 кандидатів наук, доцентів, серед яких 10 лауреатів Державних премій, 15 академіків Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України та Академії наук вищої школи України.

В Університеті діють аспірантура і докторантура, 11 спеціалізованих учених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Основні напрями наукових досліджень: теоретичні та прикладні дослідження напівпровідникового матеріалознавства; розробка нових технологій, матеріалів, мікросхем і приладів для опто-, радіо- та мікроелектро-ніки, напівпровідникового приладобудування; статична оптика, голографія; технології модульного навчання; інноваційні технології в бізнесі та освіті, проблеми творчої самореалізації особистості; охорона навколишнього середовища; екологія; географі; історія України міжнародні відносини, політологія, проблеми мови та літератури, правознавство та ін. За цими напрямами працює понад 15 наукових шкіл.

При Університеті діють: центр буковинознавства, центр канадських студій імені Рамона Гнатишина, центр американських студій, центр німецькомовних студій «Ґеданкендах», центр євроатлантичної інтеграції та безпеки, центр богемістики, центр порівняльної румунської філології імені Г. Бостана, центр славістичних студій, центр іудаїки; історико-культурний центр, клуб творчої молоді «Контакт».

Університет має 14 навчальних корпусів, 7 гуртожитків, спорткомплекс, дослідне господарство, ботанічний сад, зоологічний, геологічний та етнографічний музеї, видавництво «Рута», бібліотеку з книжковим фондом майже 3 млн. примірників. Видається газета «Університетський вісник» та студентська «Ньюформати».

Діє розгалужена система органів студентського самоврядування, які беруть активну участь у навчально-виховному процесі, науковому і громадському життя міста, області.

Викладачі і студенти беруть участь у спільних наукових програмах, які здійснюються згідно з угодами про творчу співпрацю з провідними навчальними закладами та науковими інституціями СІЛА, Канади, Австрії, Німеччини, Польщі, Росії, Болгарії, Англії, Македонії, Румунії, Чехії, Китаю, Ізраїлю та інших країн. Про міжнародний авторитет ВНЗ свідчать і такі факти, як визнання Міжнародним біографічним центром у Кембріджідвох професорів «Людиною року», присвоєння науковцям звання «Почесний доктор» Саскачеванського(Канада), Сучавського (Румунія) та Бельцького (Молдова) університетів, присудження соросівських фантів 14 викладачам, аспірантам та студентам університету, премії Галілео Галілея проф. О. Ангельському.

У жовтні 1999 року Чернівецький університет прийняли до лав почесних членів Міжнародної асоціації університетів «PhiBetaDelta» (США). З 2000 року Чернівецький університет є членом Дунайської ректорської конференції.

У січні 2009 р. університет увійшов до Європейської асоціації університетів, приєднався до Угоди про партнерство у створенні електронної бібліотеки України (ЕLibUkr). Ще одним визначальним моментом є позитивне рішення про приєднання ЧНУ до Великої хартії університетів (MagnaChartaUniversitatum).

1323962386_4_dsc018328 червня 2011 року, у день відзначення 15-ї річниці Конституції України, 35 сесія Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО прийняла рішення включити Архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (нині Центральний корпус університету) до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Архітектурний шедевр Резиденції митрополитів Буковини і Далмації створено за проектом чеського архітектора Йозефа Главки, будівництво якого тривало впродовж 1864-1882 рр. Резиденція митрополитів Буковини і Далмації є третім власне український об’єктом, що входить до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.